Друзі, я тут трохи зникла ❤️ Зараз такий період, що життя просто несеться, а я за ним)) Двічі на день, зранку і ввечері, я обов’язково у чоловіка в лікарні. Ми проходимо цей шлях. І дуже дякую всім, хто писав мені в Instagram, підтримував, надсилав теплі слова. Я все бачу, все читаю. Обіймаю вас ❤️ А далі життя не питає, чи встигаєш ти)) Тому весь інший час зараз займає робота. «Обмежуючі переконання» вже провели. Готуємо курс «Коучинг-підхід в управлінні». І ще паралельно зараз у Школі одночасно навчаються одразу три потоки 😅 41-й уже сертифікується, 42-й переходить середину свого шлях

Я сьогодні зловила себе на одному питанні. А скільки наших питань насправді вже містять відповідь? Ну от людина говорить: «Я думаю звільнитися». І ми такі: «А ти не думаєш, що спочатку треба знайти іншу роботу?» Начебто питання :) Або: «Ти точно хочеш зараз це робити?», «Може, тобі краще почекати?», «А ти подумала, як це вплине на дітей?» Формально ми нічого не радимо, а людина вже прекрасно зрозуміла, яку відповідь ми вважаємо правильною. Я сама це за собою ловлю. Особливо коли людина мені небайдужа і дуже хочеться, щоб вона не наробила дурниць. Тут любов до людини взагалі легко переплута

Мене завжди трохи дивує фраза «почати з нуля», коли її говорить доросла людина. Особливо людина, якій 40+, у якої за плечима бізнес, кар’єра, команда, десятки складних рішень, переговорів, помилок, перемог, криз і людей. Який нуль? 😄 Так, у новій професії ви можете не знати інструментів. Не розуміти якихось правил. Бути новачком у конкретній технології, але ви ж не заходите туди новою людиною. Ви приносите із собою все, що вже прожили й навчилися бачити. І мені здається, це дуже змінює сам погляд на професійні зміни в дорослому віці. Бо одне діло думати: «Господи, невже мені тепер усе по